НАДРЫВ
1) (действие) - см. Надрывание и Надорвание;
2) (надорванное место) надрив (- ву), надрива (-ви), надірване (-ного);
3) (надсада) надсада, натуга, напруга, напруження (- ння). С -ву не возьмёшь - самою натугою (напругою) нічого не зробиш;
4) (повреждение от натуги) поруха, надсада, уверед (-ду) и увереда (-ди); (нравственный) надсада, надрив (-ву), уперед. [Я через його підірвався: мене вже поруха взяла (Н.-Лев.). Бруньки настояні на горілці - од порухи (Борзенщ.). З великою худобою животу надсада (Чуб. V). Бажання вийти поза межі повсякденного досвіду не завжди свідчить про втому, надсаду, незадоволення дійсністю та инші занепадницькі почуття (М. Калин.). Увередив єхидним увередом нам духа (Куліш)].