Російсько-український словник (Українська академія наук)
НАМАЛИВАТЬ
намолить намолювати, намолити кого, чого и що, вимолювати, вимолити, виблагати кого, що, (о мног.) понамолювати, повимолювати. Намоле[ё]нный - намолений, вимолений, виблаганий, пона[пови]молюваний. -ться -
1) (стр. з.) намолюватися, бути намолюваним, намоленим, понамолюваним и т. п.;
2) (вдоволь, сов.) - а) (моля) намолитися, наблагатися; б) (молясь) намолитися.
намолить намолювати, намолити кого, чого и що, вимолювати, вимолити, виблагати кого, що, (о мног.) понамолювати, повимолювати. Намоле[ё]нный - намолений, вимолений, виблаганий, пона[пови]молюваний. -ться -
1) (стр. з.) намолюватися, бути намолюваним, намоленим, понамолюваним и т. п.;
2) (вдоволь, сов.) - а) (моля) намолитися, наблагатися; б) (молясь) намолитися.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НАМАЛИВАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке НАМАЛИВАТЬ
матиме такий вигляд: НАМАЛИВАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке НАМАЛИВАТЬ