Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М [Н] О П
НАМЫЛИВАТЬ
намылить намилювати, милити, намилити, (о мног.) понамилювати кого, що. [Їдна шиє, друга миє, третя поливає, а четверта милом милить (Чуб. V). Понамилюй сорочки (Богодухівщ.)]. -лить голову кому - намилити (нагріти) чуба кому, намилити кого, дати прочуханки кому. Намыленный - намилений, понамилюваний. -ная вода - см. Намылки. -ться -
1) намилюватися, милитися, намилитися, понамилюватися; бути намилюваним, намиленим, понамилюваним;
2) (вдоволь, сов.) намилитися.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАМЫЛИВАТЬ


матиме такий вигляд: Що таке НАМЫЛИВАТЬ