НАПРОКАЗИТЬ
и Напроказничать напустувати, навитворяти, навитинати, наштукарити, наброїти, накоїти пустощів, напрокудити, (о мног.) понавитворювати, понаштукарювати; понаброювати, понакоювати пустощів. -ться - напустуватися, надурітися, навитворятися, наштукаритися, наброїтися, накоїтися пустощів, поповитворяти, попоштукарити, попоброїти, попокоїти пустощів (досхочу). [У два тижні такого наброїв, що доброму чоловікові на цілий вік удостачу (М. Вовч.). Мабуть добре напрокудив, що вже й очей не появить (Мова)].