НАСЫЩЕНИЕ
1) (действие) - а) нагодовування, насищання и насищування, оконч. нагодування, насищення; б) насищання и насищування, оконч. насищення; задовольняння и задовол(ьн)ювання, вдовольняння и вдовол(ьн)ювання оконч. задовол(ьн)ення, вдовол(ьн)ення; в) насич[щ]ування, оконч. насич[щ]ення. Срв. Насыщать;
2) (состояние) - а) (наевшегося, удовлетворённого и т. п.) насит (-ту), насищення. [Та ідольська розкіш, що нема їй ні міри, ні впину, ні наситу (Куліш)]. До -ния - до наситу, до наїдку, (досыта) досита, досхочу, до-не(с)хочу. [Аж досхочу, до наситу словами (Куліш). Не годувати-ж її справді курятиною - до наїдку! (Богодух.)];
3) хим. - насич[щ]ення (-ння). До -ния - до насич[щ]ення.