НАЧАЛЬНИК
начальник; (заведующий, председатель, предводитель) голова; (старшой, шеф) старший (-шого); (власть имущий) зверхник. [Ти чув, що говорив отут начальник? (Л. Укр.). Та то-ж послав намісник, начальник ваш (Грінч.). Чоловік, що мала його більша частина (козаків) собі за голову; закликав сього нового зверхника Зборовський у свій курінь (Куліш). Хто тебе наставив старшим над нами? (Брацл.)]. -ник гарнизона - начальник залоги. Земский -ник - земський (-кого) (начальник). [Хіба йому земський не вибив зуба? (Коцюб.)]. Караульный -ник - начальник сторожі. Непосредственный (прямой), низший -ник - безпосередній, нижчий начальник. -ник отделения - начальник (голова) відділу. -ник связи, снабжения - начальник зв'язку, постачання. -ник станции - начальник станції. -ник школы - начальник (завідувач) школи. -ник штаба - начальник штабу. Отношения между -ком и подчинённым - відносини (по)між начальником і підлеглим (підвладним), відносини старшого до підлеглого (підвладного). Быть -ком - бути нача