НЕБЕСНЫЙ
небесний, (диал.) небеський; (неземной) надземний. [Місяць зник з очей у небесному сяйві (Країна Сліпих). Благати мусять силу ту небесну (Л. Укр.). Було йому прізвище «небеський», бо він усе вгору, наче на небо, дививсь (Звин.). В аллаховій обителі надземній (Куліш)]. -ная империя - небесна імперія, Китай (-таю). -ная красота - небесна краса, надземна краса (Франко). Круг -ный - небесне коло, (горизонт) небокруг (-гу), (небо) небо. -ная лазурь - небесна блакить. -ная любовь - небесна любов. Птицы -ные - птаство небесне (Куліш). -ный свод - небесне склепіння; см. Небосвод 1. Твердь -ная - (видиме) небо. -ное тело - тіло небесне, (светило) світило. -ный цвет - небесний (блакитний) колір. Царь -ный! (устар.) - царю (ц.-слав. царю) небесний! боже світе! Царство ему -ное (устар.) - царство йому небесне (Номис), нехай царствує (Шевч.).