НЕДОСТАВАТЬ
безл. гл. неставати, невистачати чого кому, чому, в чому, (чаще зап.) бракувати кого, чого и (редко) бракнути чого кому и (реже) в кого, чому, в чому, (при отрицании ещё, гал.) хибувати и хибнути чого, кого кому; срв. Нехватать. [I чого їм нестає! (Звин.). Невистачає двох копійок (Київщ.). Село чимале, але якесь невеселе: дерев бракує (Кониськ.). Як ростинам бракує життя в вогкій тьмі, так обом нам бракує простора (Л. Укр.). Дівчат у нас бракує, а хлопців сила (Сл. Левч.). Коли в тебе бракує того насіння, позич його (Стор.). В їх місті бракує добрих адвокатів (Грінч.). Лічила ранком військо, і багато найкращих вояків у ньому бракувало (Л. Укр.). Бракне копійки (Сл. Гр.). Не бракло Охрімові розваги (М. Вовч.). Не багато йому хибувало, аби всі хати обчитати (Стефаник). Йому ніколи слів не хибло (Франко)]. Чего тебе -таёт? - чого тобі нестає? чого тобі недостача? (Звин.). -таёт двух рублей до полной суммы - нестає (невистачає) два карбованці (двох карбованців) до по