Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М [Н] О П
НЕОКОНЧАТЕЛЬНЫЙ
1) неостаточний, некінцевий, (непоследний) неостанній. -ный вывод - неостаточний висновок. -ный приговор - неостаточний присуд. -ное решение - неостаточне вирішення; неостаточний вирок;
2) грам. - недоконаний; срв. Несовершенный. -ный вид глагола - недоконаний вид дієслова. -ное наклонение - дієйменник.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НЕОКОНЧАТЕЛЬНЫЙ


матиме такий вигляд: Що таке НЕОКОНЧАТЕЛЬНЫЙ