НЕПРЕСТАННО
нрч. безупинно, без упину, невпинно, безнастанно, ненастанно, безустанно, безперестанно, без перестан(к)у, (диал.) безперестанці, безперестань, безпересталь, (не успокаиваясь) неу[в]гавно, безугавно, без угаву, невгавуще, не вгаваючи, (постоянно) повсякчасно, по всяк час, раз-у-раз, раз-по-раз, (реже) раз поз раз. [У голові все: стук, стук, стук! - безупинно (Гр. Григор.). Індивідууми невпинно і повсякчасно відміняються (Грінч.). Круторогі, бедраті воли жують безустанно жуйку (Коцюб.). Обоє плакали безперестанно (Квітка). Музика безперестанно гриміла (Кирил.). Панни безперестанку реготалися (Н.- Лев.). Ходив по хаті, безперестану човгаючи (Н.-Лев.). Вода лилася безперестань (Комар). Косили безпересталь сім день (Мавжура). Вода раз-у-раз неугавно крапала краплями додолу (Грінч.). Струмок туркоче без угаву десь за кущем (Васильч.)].