Російсько-український словник (Українська академія наук)
НЕРЕШИТЕЛЬНО
нрч. нерішуче, (несмело) незважливо, ненаважливо, несміливо, невідважно; (колеблясь) вагаючись. [Гафійка нерішуче мовчала (Коцюб.). «Може й була-б!» - нерішуче, без усякої певности промовила Юзя (Л. Укр.). Геншель помалу підходить до столу, озирається незважливо назад (Грінч.). Та й пішла, - і так несміливо, що ступить, та й придивляється з-за вишеньок і то побіліє, то почервоніє (Тесл.). Каже вагаючись, чи то іронічно, чи то похваляючи (Грінч.)].
нрч. нерішуче, (несмело) незважливо, ненаважливо, несміливо, невідважно; (колеблясь) вагаючись. [Гафійка нерішуче мовчала (Коцюб.). «Може й була-б!» - нерішуче, без усякої певности промовила Юзя (Л. Укр.). Геншель помалу підходить до столу, озирається незважливо назад (Грінч.). Та й пішла, - і так несміливо, що ступить, та й придивляється з-за вишеньок і то побіліє, то почервоніє (Тесл.). Каже вагаючись, чи то іронічно, чи то похваляючи (Грінч.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НЕРЕШИТЕЛЬНО
матиме такий вигляд: Що таке НЕРЕШИТЕЛЬНО
матиме такий вигляд: НЕРЕШИТЕЛЬНО
матиме такий вигляд: Що таке НЕРЕШИТЕЛЬНО