Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М [Н] О П
НЕСОСТОЯТЕЛЬНЫЙ
1) (о должнике) неспроможний, невиплатний. [Невиплатний винуватець (довжник) (Сл. пр. м.)];
2) (неимущий) незаможний;
3) (физически, морально) неспроможний, (неосновательный) неслушний, нестійний, (неудачный) невлучний, (ничтожный) нікчемний. [Всі релігійні системи мусять бути неспроможні (Павлик). Неслушний аргумент (Київ). Нестійна гіпотеза (Київ)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НЕСОСТОЯТЕЛЬНЫЙ


матиме такий вигляд: Що таке НЕСОСТОЯТЕЛЬНЫЙ