ПРИКОСНОВЕНИЕ
дотик (-ку), ді[о]ткнення, доторк, приторк (-ку), (до)торкнення; (прикасание, соприкасание) дотикання, (до)торкання, приторкання (до чого). [Невимовна розкіш сповняла її тіло од того дотику (Коцюб.). Колись живії, струни тяжко стогнуть під мертвим доторканням мертвих рук (Л. Укр.). I золото в чужих руках, не зразу, а все-ж від частого торкання тускне (Куліш)]. Почувствовать -ние чего - почути дотик чого. [На своїй шиї він почув холодний дотик її голови (Франко)]. Многие заразы передаются -нием - багато які зарази переходять через дотикання (доторкання, приторкання). Точка -ния - точка дотикання; см. Соприкосновение.