Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПРИНУЖДЁННОСТЬ
1) примушеність, змушеність, приневоленість, зневоленість, поневільність (-ности);
2) (натянутость) силуваність, вимушеність, неприродність, ненатуральність, манірність (-ности); (стесненье) звязаність. [Розмова була жвава, весела, несилувана, не закована в форми салонової силуваности (Неч.-Лев.)]. Я всегда испытываю некоторую -ность в его присутствии - я завсіди відчуваю при йому деяку звязаність.
1) примушеність, змушеність, приневоленість, зневоленість, поневільність (-ности);
2) (натянутость) силуваність, вимушеність, неприродність, ненатуральність, манірність (-ности); (стесненье) звязаність. [Розмова була жвава, весела, несилувана, не закована в форми салонової силуваности (Неч.-Лев.)]. Я всегда испытываю некоторую -ность в его присутствии - я завсіди відчуваю при йому деяку звязаність.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПРИНУЖДЁННОСТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ПРИНУЖДЁННОСТЬ
матиме такий вигляд: ПРИНУЖДЁННОСТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ПРИНУЖДЁННОСТЬ