ПРОГЛЯДЫВАТЬ
I. проглядеть
1) (пробегать глазом) переглядати, переглянути и перегле[я ]діти, проглядати, проглянути, передивлятися, передивитися, продивлятися, продивитися що; см. Просматривать, Просмотреть 1. Прогляди счёт - переглянь, проглянь, продивись рахунок;
2) что (пропускать, не заметив) - недоглядати, недоглянути и недогле[я]діти, недодивлятися, недодивитися чого, проминати, проминути, проґавити що; см. Просматривать, Просмотреть 2;
3) (насквозь) проглядати, прогледіти, проглянути, (о мн.) попрогледжувати що, прогледітисд: крізь що, продивлятися, продивитися у що, (с отрицанием) чого. [Ой гаю-ж, мій гаю, густий, - не прогляну (Чуб.). Така гущиня, що й прогледіть не можна (Черн. г.). Усі вікна попрогледжувала (Г. Барв.). Хотіла продивитись їй у душу (Мирн.). Небо синє, чисте, - не продивитись його глибини (Мирн.)];
4) -деть на кого, на что (известн. время) - продивитися на кого, на що якийсь час; см. Просмотреть 3 (под Просматривать). [Цілий вечір продивився на зорі];
5) -дывать, -деть глаза - видивляти, видивити очі. [Очі видивила, виглядаючи (Свидн.). І ходив він, і стежив він, очі видивляв (Гр.-Григ.)].
II. проглянуть (выглядывать) проглядати, проглянути, виглядати, виглянути, прозирати, прозирнути, (о солнце ещё: сквозь тучи) вискалятися, вискалитися, вис[ш]кирятися; вис[ш]киритися. [І блідий місяць на ту пору з-за хмари де-де виглядав (Шевч.). У темному волоссі прозирає срібло (Грінч.). Із хмари прозирнуло сонце (Куліш). То хмарно, то вискириться сонце (Вовч. п.). То дощ, то вискалиться]. Луна -нула из-за облака - місяць прозирнув (про[ви]глянув) з-за хмари. Досада -вает в его словах - досада прозирає з його слів.