Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О [П]
ПРОКОЛАЧИВАТЬ
проколотить
1) (гвоздь, болт) пробивати, пробити, прогонити, прогнати (наскрізь)що (напр., гвіздок, прогонич);
2) (одежду, шубу и т. п.) вибивати, вибити, (во множ.) повибивати що; срв. Выколачивать;
3) (известное время) пробити, простукати, простукотіти (який час). Проколоченный - пробитий, прогнаний (наскрізь); вибитий.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПРОКОЛАЧИВАТЬ


матиме такий вигляд: Що таке ПРОКОЛАЧИВАТЬ