ПУТАТЬ
1) (приводить в беспорядок) плутати, путати що (напр. нитки);
2) (говорить сбивчиво) плутати, мішати. [Копаниця плутав умисне, мов не хотів виказувати (Грінч.)];
3) кого (сбивать с толку) - збивати, заморочувати кого;
4) (лошадей) путати (коні);
5) кого во что - плутати, вплутувати кого в що (в якусь справу). [Як смієш ти мене в свої діла криваві плутать? (Грінч.)];
6) (сбившись с пути) плутати, блудити, блукати;
7) (ногами) плутати, плентати (ногами);
8) (следы, дорогу) ключкувати. Путанный - плутаний. Путающий - хто (той, що) плутає. -щий нитки - ниткоплут.