Російсько-український словник (Українська академія наук)
ПУЧИНА
1) пучина (кн. слово), вир, нурта, нурт (-та), шум, тоня, (бездна) безодня, (глубина) глибиня; см. Водоворот, Омут. [Ревла пучина (Куліш). Кинули та у вир глибокий (Голов.). Вир війни (Грінч.). Дніпрові нурти. Вже так мені нудно, хоч у шум головою (Под. г.)]. Морская -на - морська безодня. -на зол - вир злигоднів;
2) см. Брюхо.
1) пучина (кн. слово), вир, нурта, нурт (-та), шум, тоня, (бездна) безодня, (глубина) глибиня; см. Водоворот, Омут. [Ревла пучина (Куліш). Кинули та у вир глибокий (Голов.). Вир війни (Грінч.). Дніпрові нурти. Вже так мені нудно, хоч у шум головою (Под. г.)]. Морская -на - морська безодня. -на зол - вир злигоднів;
2) см. Брюхо.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПУЧИНА
матиме такий вигляд: Що таке ПУЧИНА
матиме такий вигляд: ПУЧИНА
матиме такий вигляд: Що таке ПУЧИНА